Гайдаєв Юрій Олександрович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| Юрій Олександрович Гайдаєв | |||
|---|---|---|---|
| 12-й Міністр охорони здоров'я України | |||
| 23 березня 2007 — 18 грудня 2007 | |||
| Президент | Віктор Ющенко | ||
| Прем'єр-міністр | Віктор Янукович | ||
| Попередник | Юрій Поляченко | ||
| Наступник | Василь Князевич | ||
| Народився | 14 серпня 1954 (70 років) Донецьк | ||
| Відомий як | політик | ||
| Політична партія | КПУ | ||
| Нагороди |
| ||
 Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 6-го скликання | |||
| Комуністична партія України | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Ю́рій Олекса́ндрович Гайда́єв (*14 серпня 1954, Донецьк) — лікар, науковець, державний діяч України лівого спрямування. Міністр охорони здоров'я України (23 березня — 18 грудня 2007). Заслужений лікар України (2002). Доктор медичних наук (2007).
Закінчив Запорізький медичний інститут (1978), факультет «Лікувальна справа»;
- 07.1978—11.1982 — лікар-інтерн, ургентний лікар-уролог урологічного відділення 5-ї міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя.
- 11.1982—11.1984 — клінічний ординатор Київського НДІ урології та нефрології.
- 11.1984—01.1992 — в.о. молодшого наукового працівника, молодший науковий працівник, старший науковий працівник відділення пластичної та відновної урології Київського НДІ урології та нефрології.
- 01.1992—09.1997 — завідувач урологічного відділення, заступник головного лікаря з медичної частини Київської обласної клінічної лікарні.
- 09.1997—01.1998 — старший науковий працівник відділення розробки, наукового супроводження, контролю виконання національних та регіональних програм реформування галузі Українського інституту громадського здоров'я.
- 01.1998—01.1999 — заступник головного лікаря з медичної частини Київського міського шпиталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни.
- 01.1999—12.2000 — головний лікар Міської клінічної лікарні № 14.
- 12.2000—12.2005 — головний лікар Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
- 12.2005—03.2007 — заступник Міністра, 23 березня — 18 грудня 2007 — Міністр охорони здоров'я України.
- Державний службовець 4-го рангу (02.2006).
- Кандидат медичних наук (1989).
- Доктор медичних наук (2007); докторська дисертація на тему: «Научное обоснование модели внедрения в Украине Государственных целевых программ улучшения здоровья народа» (Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика).
- Заслужений лікар України (2002).
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2003).
Народний депутат України 6-го скликання 11.2007—12.2012 від КПУ, № 5 в списку, Міністр охорони здоров'я України, безпартійний. Член фракції КПУ (з 11.2007). Член Комітету з питань охорони здоров'я (з 12.2007), голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення державної політики охорони громадського здоров'я, розвитку фармації та здійснення фармацевтичної діяльності (з 01.2008).
10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[1][2]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[3][4].
Має 4-х дітей.
- ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
- ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка [Архівовано 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — 1+1. ТСН
- ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда
 | Юрій Спіженко (1991—1994) • Володимир Мальцев (1994) • Володимир Бобров (1994—1995) • Андрій Сердюк (1995) • Євген Короленко (1995—1996) • Андрій Сердюк (1996—1999) • Раїса Богатирьова (1999—2000) • Віталій Москаленко (2000—2002) • Андрій Підаєв (2002—2005) • Микола Поліщук (2005) • Юрій Поляченко (2005—2007) • Юрій Гайдаєв (2007) • Василь Князевич (2007—2010) • Зіновій Митник (2010) • Ілля Ємець (2010—2011) • Олександр Аніщенко (2011—2012) • Раїса Богатирьова (2012—2014) • Олег Мусій (2014) • Олександр Квіташвілі (2014—2016) • Олександра Павленко (в. о.) (2016) • Віктор Шафранський (в. о.) (2016) • Уляна Супрун (в. о.) (2016—2019) • Зоряна Скалецька (2019—2020) • Ілля Ємець (2020) • Максим Степанов (2020—2021) • Віктор Ляшко (2021—) |  | |
Прем'єр-міністр: Віктор Янукович Перший віце-прем'єр-міністр: Микола Азаров Віце-прем'єр-міністр з питань оборони і безпеки: Олександр Кузьмук Віце-прем'єр-міністри: Володимир Рибак, Андрій Клюєв, Дмитро Табачник, Віктор Слаута, Володимир Радченко
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||